Весна.Великдень.Паска на столі

 Весна.Великдень.Паска на столі,

До церкви йдуть із кошиками люди,

Над квітами ворожать щось джмелі,

І цвіт садів залюблює усюди.

А десь на сході знов гримлять бої,

Солдат в окопі зустрічає свято,

Там звук церков на обстрілів рої 

Війна акорди змінює завзято. 

Він згадує сім'ю, що за столом:

Дружину, матір, донечку і сина,

Квітучу грушу й сливу за вікном,

Святковий стіл і радісну родину.

Великдень Бій.Артобстріл.Вугледар. 

В судинах кров скіпажться від болю, 

Він злісно нищить Вагнера примар,

Де крик душі розноситься по полю.

 І пам'ятає кожен крок в бою,

І кожен сон, що ніч подарувала, 

Він волю відвойовує свою,

Які б орда сюрпризи не прислала.

Тут ходить смерть безжально по слідах ,

Тут кожна мить - гірка пересторога, 

А шанс не згинуть, як рожевий птах, 

Летить крізь пекло на поклон до Бога.

Весна. Великдень.Паска на столі. 

Низький уклін за це захисникові.

Подяка від людей і від землі,

Пошана й честь із вдячністю у слові.

В повітрі запахло весною

Насупило небо брови,

Воно у обіймах хмар,

Земля підбирає обнови,

А вітер листа календар.

В повітрі запахло весною,

До неї всміхається сад,

І день розмовляє з вербою

Під звуки ранкових токад.

Ще ранки ховають смуток

В полях, де гримлять бої,

Та в цвіті ряснім незабудок

Танцюють завзято джемелі.

Тривожна весна красива,

Хоч настрій у неї сумний,

У співах птахів особлива,

І в звуках сирен на відбій

Березень

 

Гуде бджола, де квітка затаїлась,

В красі тримає сонячне тепло,

А на стеблі, мов посмішка пригрілась,

 Життя яскраво в  фарбах ожило.

Шовки із трав - яскраві хвилі степу,

Купають далі зеленню полів,

І творить джміль веснянку для вертепу 

На фоні квітів з піснею без слів.

Блукає березень пригнічено - засмучений 

В степу вітри ламають бур'яни,

Полин засох понівечено - скручений,

У снах важких від вибухів війни. 

Вже другий рік весна бинтує рани

 Вже другий рік війна тиранить весну,

Скрапляє кров'ю злякані степи,

Січуть ракети голубінь небесну,

Ховаючи між хмар вогню серпи.

На згарищах зруйнованих будинків 

Цвітуть кульбаби з поглядом вини,

Крізь свист ракет і грому поєдинків 

Ховає світ образу сивини.

Блукає день, контужений від болю,

Шукає пес господаря сліди,

Іде весна по зраненому полю,

Втішаючи обпалені сади.

Здригнувся час на стрілках циферблату,

Завмер момент із кулею в стіні,

Ховає вітер відстань кострубату,

Малює докір пилом на вікні.

Вже другий рік весна бинтує рани,

В глибоких вирвах сіє маків - цвіт,

На тлі руїн засмучені тюльпани 

Втішають біль у сутінках орбіт.

Березневе

 Березневий вітер грається промінням,

Котики вербові ніжить на стеблі,

Небо посміхається чистим безгомінням,

Приторкнувшись цвітом раннім до землі.

Березневе сонце підморгне уранці,

Приголубить перших квітів пелюстки,

Погляди замріяно скреснуть у мовчанці,

І під спів пташиний заблищатб зірки.

Березневі хмари неозорим подихом 

Упадуть на землю буйноквіттям днів,

І розсиплять ранки дощ весняний поспіхом

На зимові спогади призабутих снів

Відплата

 Стріляли " Гради" в мирні села,

Лунали вибухи вночі,

Весна блукала невесела,

В руїнах скиглили сичі.

І ось в окопі серед поля 

Крізь відстань чує стогін, крик,

Як твердь міцніє його воля,

А в небі мліє молодик.

Він став на захист Батьківщини 

В часи тривожні й вогняні,

За честь народу України,

Узявши зброю в дні сумні.

В боях, де світ ще гірше пекла,

Не раз він бачив люту смерть,

За волю йде війна запекла,

Боїв невпинна круговерть.

І ось полон.Рішучий погляд.

Цигарку курить, як завжди.

В думках домівка й щемний спогад 

Від перших вибухів сліди.

В очах бійця і злість, і туга,

Палають в голосі слова,

В думках пульсуюча напруга - 

Відплати грізна тятива.

- Ну что, укроп, навоевался?

" россии слава!"- повторяй!

Він ні на що не сподівався:

" Вкраїні слава, постривай!"

Летять ключі на Україну 

До вщент зруйнованих осель,

Стоять герої до загину,

Тримають Бахмут - цитадель.

Шумлять вітри: " Героям слава!"

В окопах маки зацвітуть,

Відродить міць свою держава,

І люди в мирі заживуть.

Весна буятиме цвітінням,

Нестимуть квіти до могили,

А в небі тихим голосінням 

Озвуться в славі тисяч крил.

Шукає день привабливості вигляд

 

Сьогодні дощ і сірість мучить погляд,

А вчора сонце пестило зрання,

Шукає день привабливості вигляд,

Відтінки барв на вранішнє вбрання.

Туман гуляє під акорди ранку,

А час ховає відчаю сльозу,

І ловить мить природи забаганку,

А день мазком впаде на бірюзу.

Блукають хмари на просторах неба,

Земля ще спить під ковдрою зими,

Але приходить вічності потреба 

Розсипать квітів ніжні килими.