Вже другий рік весна бинтує рани

 Вже другий рік війна тиранить весну,

Скрапляє кров'ю злякані степи,

Січуть ракети голубінь небесну,

Ховаючи між хмар вогню серпи.

На згарищах зруйнованих будинків 

Цвітуть кульбаби з поглядом вини,

Крізь свист ракет і грому поєдинків 

Ховає світ образу сивини.

Блукає день, контужений від болю,

Шукає пес господаря сліди,

Іде весна по зраненому полю,

Втішаючи обпалені сади.

Здригнувся час на стрілках циферблату,

Завмер момент із кулею в стіні,

Ховає вітер відстань кострубату,

Малює докір пилом на вікні.

Вже другий рік весна бинтує рани,

В глибоких вирвах сіє маків - цвіт,

На тлі руїн засмучені тюльпани 

Втішають біль у сутінках орбіт.