Я відчуваю запах літа

 Вдихаю літа аромати 

П'янкий малиновий нектар,

І вабить свіжий запах м'яти 

В полоні світанкових чар.

Я відчуваю запах літа,

І дух терпкого полину,

Тут свіжість, сонцем оповита,

Збира з повітря сивину.

Витають пахощі фіалки,

В буянні ранньої пори,

Сухі відлигли сіновалки,

Їх запах стелиться в двори.

Вже на городах спіють дині,

І кукурудза шле свій смак,

Плаття вдягають сливи сині

Сорочку скинув красень - мак.

Вдихаю дар духмяний літа,

Як солод меду запашний,

Бджола - циганка Кармеліта,

Дарує квітам танець свій.

Ранковий експромт

 Промінь біга по вікні,

                            й на стіні,

День, неначе сто принад -

                           пишний сад,

Роси вкрили спориші 

                           від душі.

Вітер листям шелестить -

                            не мовчить,

Пісня птахів гомінка,

                          мов ріка.

Сонях дивиться увись - 

                           залюбивсь.

Чутно запах чебрецю 

                           з вітерцю,

На ожині ще роса - 

                          то краса.

Десь комбайни вже гудуть - 

                            в поле йдуть,

А цвіркун притих, мовчить - 

                             ліг і спить.

Час виспівує пісні 

                               голосні,

Він у світ цей закозавсь -

                            обізвавсь.

Літній ранок

 Обійняв мене поглядом ніжно 

Літній ранок у теплій росі,

Коли в небі згасали побіжно 

Дві зорі в світанковій красі.

В ароматах духмяної м'яти,

І у пахощах квітів і трав 

Він світанок повів зустрічати,

І у себе мене закохав.

Нас за обрієм сонце зустріло,

Місяць зник у просторах небес,

Вже від сонця повітря сивіло,

І світилось на дзеркалі плес.

Липневий вечір

 Співає вечір колискову 

В дуеті з тишею на біс,

І стеле свіжість світанкову,

Створивши росяний каприз.

Мовчазно слухає троянда,

Обняв лілейник тихий сон

Із неба зоряна гірлянда 

Летить із вітром в унісон.

В колисці місяць спочиває,

Молочним Шляхом ніч іде,

І сонях голову схиляє,

Там хор бджолиний не гуде.

Прослухав ранок колискову,

Умився росами із трав,

І заховав між  хмар підкову,

А зорі в пригірщ  розбирав.

Передгроззя

 

На околиці дня, що згасає,

Хмурить брови сердита гроза,

А земля ніби втіхи благає 

Прохолоду, щоб впала сльоза.

І під вечір крайнебо здригнулось,

Затремтіли дерева в цю мить.

В передгроззі усе сполохнулось.

Вечір.Вітер. Вже чутно -  гримить.

Літній вечір

 Десь за обрієм сонце сідає,

Літній вечір блукає в саду,

Теплий подих його зустрічаю,

Дня згасання, як шум на меду.

Літній вечір - це тиша й спочинок,

В його погляді - відблиск зорі,

Захід сонця, як ніжний відтінок

Аквареллю спливе угорі.

Літній вечір голубить долоні,

Швидко втому стирає з чола,

Свіжий подих обвітрює скроні,

Й обціловує квіти бджола.

Літній вечір присів біля мене,

Теплу тишу на плечі поклав,

Вмить святковим все стало буденне,

Коли місяць зорю зустрічав.

Купальська ніч

 Купальська ніч така красива,

Десь квітне папороті цвіт,

А над рікою нічка сива 

Вінки пускає зорям вслід.

Купальська ніч - пора кохання,

Краса дівоча, юний цвіт,

В цей час пливе вінок чекання 

Над берегами юних літ.

Ця ніч чарівна й романтична,

В ній чутно подих давнини,

В піснях оспівано - велична,

І дух присущий сивини.

Купальська ніч - яскраве диво,

Вінки, кохання і вогонь,

І грає полум'я звабливо,

А час летить у світ безсонь.