І біліють простори
У закляклий моріг
Час сховав нувістори.
Одягнули вбрання
Закосичені віти,
Сипле день навмання
Снігові дивоцвіти.
Лютий пензлем махнув,
Розсипаючи диво,
Сніг із хмари струснув
Невимовно красиво.
Тихо падає сніг,
Прикрашаючи гори,
А на фарбах доріг
Відтіняє простори.
Немає коментарів:
Дописати коментар