Зимові дні похмурі і холодні,
В душі рояться зболені жалі,
Думки шукають миті благородні
Між сподівань, мов диво - скрипалі.
Знов сніг лягає білими шовками,
Вкриває рани замученим полям,
Зболівся світ, стривожений боями,
Осанну пише відчайдушним дням.
В думках блукають відчай і надія,
Різдвяних див очікує душа,
Святкову шопку виглядає мрія
І не чекає з магній фетиша.
Сумні ялини шепчуться з вітрами,
Тривог лунають звуки голосні,
Буття тремтить між різними світами,
Все ж творить казку свята уві сні
Немає коментарів:
Дописати коментар