Вже відцвілись акації і липи,
Зриває вітер з маків пелюстки,
Летять між хмар залізні смолоскипи,
А час у вирвах сховує пустки.
Вода змиває тугу і надію,
Пекельний жар терору і війни,
Несе потік у пекло гамалію,
І смерть з мечем у лапах сатани.
На гребнях хвиль - дахи осель, паркани,
Пливе життя в морську таємну даль,
Несе вода сумні катамарани,
Безмежний сум, і тугу, і печаль.
Яскравий промінь пестить полуниці,
Їх аромат із запахом броні,
Їдкі дими мягли на медуниці,
На слід ракет, що зник удалині.
Вже відцвілись акації і липи,
Травневий мед зібрала вже бджола,
В судомах зла - війни стереотипи,
А в пам'яті - незламні два крила
Немає коментарів:
Дописати коментар