Вже вкотре осінь сумно заглядає
У темні вікна довгих вечорів,
В провулках морок крила розправляє
З сигнальним світлом зниклих ліхтарів.
А час іде, плекаючи надію
Шукаючи в безодні світлу мить,
Аби забути холод і завію,
Весняний спів почути, що дзвенить.
Знов день побачить світлий, ніжний ранок,
Весільну сукню вдягне радо сад.
Тривога вийде похапцем на ганок
І зникне тінню в образах свічад.
А мати сина радісно зустріне,
Обійме донька тата як завжди,
Потвора зла немов примара згине
Залишивши лиш в пам'яті сліди.
І буде мир.І усмішки, і квіти,
І вийдуть сіять в поле трактори.
За парти в школах знову сядуть діти,
І світ поверне щастя кольори.
Немає коментарів:
Дописати коментар