Буває, доля нам дарує крила

Буває, доля нам дарує крила,
Щоб з мрією летіли аж до зір,
Та ми чекаєм надлегкі вітрила,
Й потужний вітер, що несе в безмір.

Буває,  доля. з нами пожартує,
І в лабіринти часу заведе,
В безвиході терпіння відшліфує,
А спокій на полиці розкладе.

Буває, доля у куток притисне,
Закриє двері - тут і спочивай.
І безнадія в темряві зависне,
А просвіт лише в мріях пошукай.

Буває, доля відстанню лікує,
В широтах стільникового зв'язку,
Чеканням рани від нудьги бинтує,
І мов гіпсує вдачу боязку.

Буває, доля нас безмежно любить,
Сюрпризи шле - встигай лише приймать.
І поглядом холодним приголубить,
Щоб новий старт змогли розпочинать.