В осінніх барвах гасне жовтень,
Голубить доторком прощальним.
На оксамит спадає перстень
Й згасає відблиском печальним.
Пора чаруючих рапсодій
Сумні виписує акорди,
І в звуках осені мелодій
Завмерли древні клавікорди.
В осінній тиші в'яне жовтень,
Печаль на клени розсипає,
І в золотаво - жовту сутінь
Мовчазно й швидко поринає.
Немає коментарів:
Дописати коментар