Згадаю дні в сльозах дощу обкупані,
Солодкий світ промоклий і близький,
А почуття, у сумнівах заплутані
На горизонт розсипані земний.
Проходять дні з холодним смутком змішані,
Й душа сховалась в голосах сипких,
А ранки, мов туманами завішені,
І спогади у присмаках терпких.
Стрічаю дні, у бризках сонця скупані,
І очі ринуть в голубінь небес.
Мої думки в в яскравий світ заплутані
Й життя вирує в пристрасті чудес.
Немає коментарів:
Дописати коментар