Як хуга стукала в вікно,
На склі ялинки посріблілі
Ховали погляд під сукно.
Крізь ніч дивились очі - зорі,
А місяць стежку фарбував,
Й поля сріблясто - неозорі
Морозом вечір цілував.
Зима вдягала в розкіш парки,
Різьбила диво кришталі,
Й з дахів бурульок недогарки
В теплі купала на землі.
Я пам'ятаю холод лютий,
Червоний захід і мороз,
І став у кригу міцно скутий,
Вітрів і віхол симбіоз.
А зараз зими зовсім інші,
Якісь туманні і сумні,
Пейзажні тихо пишуть вірші,
Й романси грають весняні
Немає коментарів:
Дописати коментар