Вкрива туман відбілені простори,
Сумні поля мовчазно спочивають,
Блукають дні,міняючи мінори,
В буденній тиші пошепки співають.
Дрімає ранок сірий між снігами,
Гука морозну днину на гостину,
Старіє січень тоскно між хатами,
А лютий спить в колисці,мов дитина.
Не шле мороз зимі вбрання й прикраси,
Пройшов той час,туманами чарує .
Об лід ударить,ніби в тулумбаси,
Зима дощем заплаче рано- вранці,
Розтане сніг засмучено в калюжі,
І ліхтарі, немов нещасні бранці,
Лиш подарують погляди байдужі.
Мороз почує зболене зітхання,
Загляне в очі, змучені й недужі
В цю мить воскресне в мінусах кохання
І зацвітуть зимові білі ружі
Немає коментарів:
Дописати коментар