Пестить вітер колос наливний.
Підбирає ластівка мінори,
Й лине спів у обшир степовий.
Дозріває день з зерном пшениці,
Сонце ниву хлібну випіка,
Солод меду й запах паляниці
Вип є ранок з кухлем молока.
Я душею з спепом поріднюся,
Обніму простори золоті,
Лагідно до поля посміхнуся,
Й почуття зорітимуть в мені.
У оздобу ранків золотавих
Ляже світла неба голубінь,
І в пейзажах сонячно - ласкавих
Вкрапить думка щастя світлотінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар