Люди, як кораблі

Пам’яті лідера гурту «Скрябін»

Андрія Кузьменка

Люди, як кораблі.

Є великі й малі.

Не всі вільно пливуть

Й хрест свій чесно  несуть.

Люди, як кораблі

Відпливли від землі.

В морі шквал і штормить,

Все довкола тремтить.

Люди, як кораблі.

Є новенькі й старі.

Правди в тому зерно,

Щоб не сісти на дно.

Хвилю вітер здійма,

В душах стогне зима.

Крига креше в борти,

Тож вихід мусиш  знайти.

Душі цих кораблів,

Відторгають щурів,

Щоб не гризли в них дно,

Бо потоне судно.

Люди, як кораблі

Не стоять  на мілі,

Мусять парус  піднять ,

У вир  життя  поринать.

Люди, як кораблі,

Завжди з штормом в борні.

Кажуть - з курсу знесло,

То й підкралося зло.

Люди, як кораблі,

Мають силу землі.

Слово буде мовчать -

Совість буде кричать.

Люди, як кораблі

Мають все ж  якорі.

І заходять в порти

Пристань вічну  знайти.

Так приплив корабель

У безодню пустель

Він вже буде мовчать,

Гами ж  будуть кричать.

02.02.2015