Колишуть тишу віти біля хат,
Ховає мить у погляди зажуру,
І лине час в мереживі лампад.
На кухні кава, за вікном негода,
Трамваїв стукіт спокій обрива,
Акорди дня наспівує погода,
А шарм дарує каві полива.
У січні ранки темні і мовчазні,
Й думки летять у простір за вікно,
Хвилин ескізи видно невиразні,
І дня штрихи як сіре волокно.
Та запах кави думку зупиняє,
Ковток терпкий пронизує теплом,
Краса горнятка сутінь розвіває,
І творить день шедеври за вікном.
Немає коментарів:
Дописати коментар