Червоніють маки знову в полі

 Червоніють маки знову в полі,

З ковилою тихо гомонять,

В їх цвітінні - знівечені долі

Поміж хмар, мов янголи летять.

Погляди таємно - величаві

З вкрапленнями чорної журби,

Вибухами злякані заграви 

Піднялись увись, мов голуби.

Обіймає степ красу яскраву,

Пелюстки спадають поміж трав,

Розсіває день героям славу

Там, де ворог землю мінував.

В чорних вирвах маки червоніють,

Скраплені дощами із небес,

А волошки поглядом синіють

В борознахтглибоких від коліс.

Маки червонітимуть щороку,

Вічність розсіватиме зерно,

І цвістиме в пам'яті без строку

Перемоги пінисте вино.

Вже відцвілись акації і липи

 Вже відцвілись акації і липи,

Зриває вітер з маків пелюстки,

Летять між хмар залізні смолоскипи,

А час у вирвах сховує пустки.

Вода змиває тугу і надію,

Пекельний жар терору і війни,

Несе потік у пекло гамалію,

І смерть з мечем у лапах сатани.

На гребнях хвиль - дахи осель, паркани,

Пливе життя в морську таємну даль,

Несе вода сумні катамарани,

Безмежний сум, і тугу, і печаль.

Яскравий промінь пестить полуниці,

Їх аромат із запахом броні,

Їдкі дими мягли на медуниці,

На слід ракет, що зник удалині.

Вже відцвілись акації і липи,

Травневий мед зібрала вже бджола,

В судомах зла - війни стереотипи,

А в пам'яті - незламні два крила