Фотографії, спогади, мрії...

Фотографії, спогади, мрії...

Тільки в роздумах юність сплива,

У думках оживають надії,

Хоч лежить на душі курява.

Мов на свято в село приїжджала,

Тут злітали у вирій рядки,

І щоразу сюди поспішала,

Щоб згадати дитинства казки.

Ще поосені груші збирала,

У садку, що зростили батьки,

Та усе це війна відібрала,

Розкрутивши розрух вітряки.

В край дитинства і спогадів щемних 

Увірвався непроханих " мир",

Напоїли брехнею  нікчемних,

Залишивши у душах пустир.

І не буде вовіки прощення,

За убивства, за кров - лиш ганьба,

Час сплюндрує криваве імення,

Що розсіється мов курява.

 

І у полі, де соняхи квітнуть,

Рознесе вітер попіл брехні ,

А дощі мокрим подивом зітруть

Смертну кару війні - сатані.

Здригнулась злякано зоря

 

Здригнулась злякано зоря,

За хмару місяць заховався,

Тривожно захід догоря,

Ще рік тому він посміхався.

Десь чутно вибухи гармат,

Крізь сон вриваються сирени,

Волає в чергах автомат,

А ніч ховається в мартени.

Розносить вітер сморід, дим,

Змиває дощ брудні сюжети,

Слова блукають поміж рим,

І стогнуть з відчаю кларнети.

Вже липень місяць з літом привітався

 

Вже липень місяць з літом привітався, Чекає нива з трепетом жнива,

А сонний ранок злякано здригався,

Коли палала в небі тятива.

Шумлять поля крізь звуки канонади,

Благають миру в золоті окрас,

Співає степ невтішні серенади,

Сховавши біль у відчаї гримас.

Налитий колос до землі нагнувся, 

Шепоче сповідь нишком небесам,

Крізь біль і сум в зневірі відсахнувся,

Коли зустрівсь з війною сам - на - сам.

Втирає липень сльози з трав  на полі,

Липневий цвіт не радує бджолу,

А є поля не сіяні і голі,

Там вітер тішить білу ковилу.

Земля зазнала болю і наруги 

Від " миру" градів дикої орди,

Під свист ракет завмерли лісосмуги,

Терор зустрівши руської біди.