А зараз зими зовсім інші

Згадаю зими сніжно - білі,
Як хуга стукала в вікно,
На склі ялинки посріблілі
Ховали погляд під сукно.

Крізь ніч дивились очі - зорі,
А місяць стежку фарбував,
Й поля сріблясто - неозорі
Морозом вечір цілував.

Зима вдягала в розкіш парки,
Різьбила диво кришталі,
Й з дахів бурульок недогарки
В теплі купала на землі.

Я пам'ятаю холод лютий,
Червоний захід і мороз,
І став у кригу міцно скутий,
Вітрів і віхол симбіоз.

А зараз зими зовсім інші,
Якісь туманні і сумні,
Пейзажні тихо пишуть вірші,
Й романси грають весняні 

Згадаю днів морозне чародійство

Загляну я крізь роки у дитинство
Така собі екскурсія на мить,
Згадаю днів морозне чародійство,
Коли снігів окутує блакить.

Я пам'ятаю зими із снігами,
Морозні й білі ранки  у дворі,
І по коліна снігу під ногами,
І казку, що складали снігурі.

У пам'яті канікули зимові,
Й санчата дід, що нам подарував,
 Як на дахи, мов хусточки пухові,
Холодний день дбайливо напинав.


Всміхалось сонце радо через роки,
Несли санчата з пагорбу униз,
Пашіли щастям в нас червоні щоки,
Зима творила радісний каприз.

А ще ялинку й ніжний запах хвої,
І засівну від хлопців хорову,
І сніг замотаний казково у сувої
А на подвір'ї бабу снігову.

Зимова казка спогадів щасливих
Тих днів, на жаль,ніяк не повернуть,
Але дитинства років галасливих
Не зможе час у безвість відштовхнуть.

Ще пахне фарбою палітра