Старанно трудився,
Що під вечір бідолашний
Гарненько втомився.
Покупався,повечеряв,
Та й ліг спочивати,
Вранці ж їхати у місто
Харчі купувати.
Тільки очі він зімкнув,
Сон йому наснився,
Наче пішки з міста йде,
Бо десь забарився.
Ще привиділось йому,
Наче він скупляється,
Півдня ходить по крамниці-
Очі ж розбігаються.
Вибирать товар втомився,
Що нема вже мочі,
Як на цінники поглянув -
На лоб лізуть очі.
Тож від відчаю такого
Зупинивсь і плаче,
А поглянув в гаманець-
Нічого не баче.
Вранці сон він розповів
Дружині Варварі,
Довго в злагоді вони
Вже живуть у парі.
Баба слухала уважно,
І дала пораду
- До глазного б ти сходив,
Може зір то пада.
Дід з автобуса уранці
До лікарні мчиться,
Бо порадитись йому
З лікарем годиться.
Степан доктору повідав
Про нічні страждання,
Й хоче зір свій перевірить-
Жінчине прохання.
Лікар вислухав уважно,
Перевірив очі:
- Шопінг бабі доручайте,
Це справи жіночі.
