середа, 23 жовтня 2019 р.

На ярмарок за щастям я піду

На ярмарок за щастям я піду,
А потім в супермаркет за везінням,
Хтось скаже, що його там не знайду,
Тож спробую купити хоч прозріння.
Любові зважте трохи, грамів сто,
І совісті, що збоку на полиці.
Не свіжа?Не купує вже ніхто?
Тоді куплю у іншій я крамниці.
По акції для мене знижка є?
О,хочу доброти собі придбати.
Від підлості є щеплення своє!
А за брехню не варто гріш давати.
А засіб є від жалості у вас?
Сироп від суму чи чаї від муки?
Давно були. Уже перерви час?
Тоді знайдіть пігулку від розлуки.
Он бачу є зі знижкою ще шанс,
Тут затишок бажаю я придбати,
Гатунку вищого, врахуйте цей нюанс,
Чи може ні з чого у вас тут вибирати?
Також краси,що викликає шок,
Й настоянки від погляду лихого,
І радості насипте у мішок ,
А визнання -  хоч грамів сто,сухого.
А дружбу тут фасовану чи так
Сьогодні ви люб'язно продаєте?
Так дешево? Всього один п'ятак?!
За "так" ще й по вівторках роздаєте?!
Здоров'я хочу рідним прикупить,
Щоб потім дарувать на різні свята,
Можливість є частинами сплатить?
Що?Що?Моя затія наче дурнувата?
Є заздрість в продажу! Залежаний товар?
Продайте краще кілограм терпіння,
Довіри я купила вже у скнар,
На довго вистачить для тренінгу сумління.
Продайте всі запаси сліз з очей,
За це вам доля бонуси накине.
Для чого? Щоб на ліжку у ночей
Душа без сліз (спокійно відпочине).
Життя тоді на радість і в добро,
Коли тут біль уже не продається!
Ні, щастя не купить за серебро,
Й від золота душа не розсміється.
Але якщо ми зможемо біду,
Нехай чужу, своїм теплом спалити,
А прах байдужості розтерти по льоду,
То радісніше людям буде жити!
( За Л. Рубальською)

неділя, 20 жовтня 2019 р.

Ранкові дні вмиваються туманами

Ранкові дні вмиваються туманами,
Горіх вбрання скидає золоте,
Збирає вітер листя між парканами,
Де срібло крапель бісером впаде.

В повітрі бродить запах диму й оранки,
І вже не чутно гомону птахів,
Ступає час на жовтня мокрі сходинки,
 Й засмагу літню витре із дахів.

Летять в село граки поміж туманами,
Ще день дріма в  ранковім тихім сні,
Укутавсь сад осінніми барханами,
А сонце шле із променів гребні.

В цей час думки зависли поміж вітами,
Солодких мрій кружляє листопад,
Надії струмінь грає самоцвітами,
А погляд  впав на цей осінній сад

пʼятниця, 11 жовтня 2019 р.

Танець осені

Танцює осінь по калюжах
Квікстеп із жовтнем під дощем,
А поміж поглядів байдужих
Сховався вечір під плащем.

І збіглись краплі у потоки,
В їх звуках -  в'януча пора,
Десь листопада чутно кроки,
Й вітрів невимушена гра.

Танцює осінь танець вправно,
Така рухлива і швидка,
Мов ще невпевнена недавно,
А зараз - жвава і легка.

І закружляла в вирі листя
Поміж тополь і яворів,
А на околицях розхристя
Осінній шлейф замайорів.

Танцює осінь по калюжах
Із листопадом в ритм дощів,
Щоб заздрість сірих хмар байдужих
Лягла у парках між кущів.



четвер, 3 жовтня 2019 р.

Впав каштан на зморщену бруківку

Впав каштан на зморщену бруківку,
Танцював недовго,але вдало,
Влітку мріяв часто про мандрівку,
Час тримав і гілля не пускало.

Зараз він у волі на просторах,
Осінь крутить вальси золотисті,
Чутно ритми степу у повторах
На танцполі, й звуки голосисті.


Дощ пішов, скривилася бруківка,
І каштан сховався поміж листя,
Невесела й сіра кіноплівка
Прокрутилась вже посередмістя.

Вниз ліхтар поглянув сумовито,
Вітер в парку бавився безтями,
А каштан на волі гордовито
Танець свій пригадує ночами.

понеділок, 30 вересня 2019 р.

Всміхнувся вересень прощально

Всміхнувся вересень печально,
З календаря зірвавши лист ,
І у квітник зайшов прощально,
Щоб відточить мазками хист.

Він кинув посмішку тендітну
На чорнобривців цвіт рясний,
На айстру,скромну і привітну,
І на жоржини блиск ясний.

Теплом він пестив хризантеми,
Дощами палко цілував,
І пелюсткові діадеми
Красуням цим подарував.

Він запалив кущі калини,
В коралі пишні одягнув,
І оксамит на плід шипшини
Штрихом легесеньким черкнув.

Всміхнувся вересень прощально,
Зустрівшись з жовтнем уночі
Свій досвід передав сакрально,
 І фарби, й настрій, і дощі.

пʼятниця, 27 вересня 2019 р.

Пахне осінь...

Пахне осінь соком винограду,
 Стигле гроно лози обвиса,
Теплий день у вихрях листопаду
Винний шум на сонці колиса.

Пахне осінь яблуком доспілим
В запашнім розливі до дощу
І рубіном терпко- всолоділим
Обцілує гілля досхочу.

Пахне осінь ароматом груші
І змокрілим листям на землі,
 Вже городи в чорнозему туші
Мрій полотна стелять у імлі.

Пахне осінь соняхом на ниві,
Буряками й морквою на пні
В золото одягнуться щасливі
Клен і дуб у ці погожі дні.

Пахне осінь сходами озими
Й астрами у нашім квітнику,
І летять у вирій херувими ,
Й день згаса на вітті у садку.