Літо

 Ми давно не бачились з тобою,

Я чекала цю жадану мить,

Бо душа обвітрилась снагою,

Ніби лист, що трепетно бринить.

Ось цей день, знов ти прийшло у гості,

Як завжди з трояндами в руках,

Теплий день маніжиться до милості,

Сонце пестить хвилі на ставках.

А у небі ластівки кружляють,

Квітнуть маки зляконо в полях,

Трави буйні пошепки співають,

Заховавши смуток у гаях.

Літо, літо...Тепле і ласкаве,

Щедре, ніжне, радісно - п'янке,

В погляді чарівно - золотаве,

А в душі тривожно - гомінке.

Цвітуть каштани білими свічками,

 Цвітуть каштани білими свічками,

Весні дарують вічності красу,

А бджоли грають ніжні травня  гами 

Для днів похмурих сонячну ясу.

Розсипався цвіт розкішною габою,

На зелень днів і ніжну голубінь,

Та фарби ці відтінені журбою

На плесо мрій у звуках шепотінь

Цвітуть каштани в час тривог і смутку,

У цій красі природи щемний біль,

Виття сирен вітри тримають в жмутку,

Зриваючи квітучу заметіль.