Минає день

 Минає день під музику з дощем,

У краплях - нотах час співа і плаче,

Накриє вечір сутінки плащем,

А ніч засне на холоді терпляче.

Там злі вітри блукатимуть навкруг,

Пітьма укриє мороком холодним,

Проснеться день поміж промоклих смуг,

Й озветься ранок словом благородним.

Крізь темінь моряк і відчаю дворів,

Всміхнуться вікна поглядом яскравим,

Холодні краплі в перлах кольорів 

Відтінять сірість поспіхом лукавим.

Де ти ходиш, красуне

 

Де ти ходиш, красуне - царівно?

Всі чекають твого вороття,

Вітер бродить по парку наївно

І благає у днів забуття.

Твої очі - то диво з блакиті,

Зачаровують поглядом час,

В білі шати простори укриті,

Коли ти завітаєш до нас.

Зараз ти сумовито- журлива,

Не вдягаєш ошатне вбрання,

А краса твоя ніжно - зваблива,

Лиш як спогад сплива навмання.

Повертайся пейзажем казковим,

Обігрій сірий смуток теплом,

Мов дарунком сріблясто чудовим,

Зачаруй білосніжним крилом.