Синь небесну поглядом збирає,
Осінь вже пришвидшує ходу,
День стерню у променях купає.
Хочеться ще літо зупинить,
Але час свої розправив крила,
Огорнулась сумом тепла мить,
Щойно день розкрив свої вітрила.
Цвіркунів виспівують хори,
Дивні думи соняхи шепочуть,
Сонних ранків теплі кольори,
І дощі змивати їх не хочуть.
Яблука обвисли до землі,
Налилися спілі груші соком,
Ходить бусол тихо по ріллі
Вслід за вітром непомітним кроком.
Літо, зачекай, не поспішай!
Зупини ходу свою поспішну,
Цвіркунів нічних поутішай
І світанків посмішку маніжну
Немає коментарів:
Дописати коментар