Складає в кошик груші запашні,
Скликаючи тумани посивілі,
І сутінки розгублено - сумні.
Він ластівкам нагадує щоранку,
Що знову в путь збиратися пора,
А з теплих днів, як ранків забаганку,
В полях збирає в досвідках вохра
Приніс в дарунок свіжу прохолоду,
Деревам в коси вітер повплітав
Спекотну днів, і мрії в нагороду.
Вдягає він намисто бузині,
Дарує знов гердан кущам калини,
Розписує пейзажі чарівні
У акварелях сонячної днини
Збирає серпень спілі дині,
Несе дозрілі кавуни,
Танцює весело в долині
Серед цвітіння дивини.
Він знає літа таємниці,
Секрети теплої пори,
А свіжим подихом з криниці
Розбавить спеки кольори.
Він вранці з півнем озоветься,
Приспить соліста - цвіркуна,
І ранок свіжістю всміхнеться,
А ніч сховається сумна.
Спіймає серпень промінь сонця
З дахів зруйнованих осель,
Зітре туманом сум віконця,
І днів розкрутить карусель.