Зима.Так холодно і сумно

 Зима.Так холодно і сумно,

Десь поховалися  грайливі горобці,

Бреде війна в степу нікчемно,

Косу тримаючи в руці.

Іде полями, мов примара,

Незграбно кроки відтина,

Важка і сіра в небі хмара,

Холодний подих поглина.

Стоять у ранах лісосмуги,

Вогнем обпалене гілля,

Упали дрони - волоцюги

На танком вкатане рілля.

Калини кущ, мов розп'ятий,

На вирву кетяги струсив,

Чекав, напевне,сніг лапатий,

Та смуток рани оповив.

Втекли від вибухів лисиці,

В окопах сирість і мишва,

Стрибають злякано синиці,

В димах марніє синява.

А десь крізь холод, дим і спротив

Іде упевнено життя,

І на ажурні ниті сплетив

Весна плекає  майбуття.