субота, 17 вересня 2016 р.

Прощання з літом

Я зустрінусь з літом десь у полі,
Де вітри гуляють в самоті.
Виллю сум з душі на видноколі,
Й попрощаюсь з ним у гіркоті.

Розкажу, як зустрічала ранки,
Милувалась росами й дощем,
Й на зорі,оспівані світанки,
Проводжала в сутінки з плачем.

Розповім про квіти й буйні трави,
І магічний голос цвіркуна.
Про гінкі нескошені отави,
Що п янять,мов зілля чаклуна.

Я зізнаюсь в щирості й любові,
Й відпущу в таємну світлу путь.
Припиню розмову напівслові,
Щоб вже подих осені відчуть.

п'янять
 
п’янять  
п’янять
п’янять
п’янять
п’янять

Немає коментарів:

Дописати коментар